- доскрібати
- -а́ю, -а́єш і доскрі́бувати, -ую, -уєш, недок., доскребти́, -бу́, -бе́ш, док., перех.Закінчувати скребти; скребти що-небудь до кінця, до певної межі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
доскрібати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доскрібатися — а/юся, а/єшся і доскрі/буватися, уюся, уєшся, недок., доскребти/ся, бу/ся, бе/шся, док. 1) Скребучи що небудь, досягати певної межі. 2) тільки недок. Пас. до доскрібати, доскрібувати … Український тлумачний словник
доскрібання — я, с. Дія за знач. доскрібати … Український тлумачний словник
доскрібувати — див. доскрібати … Український тлумачний словник
доскребти — див. доскрібати … Український тлумачний словник
доскромаджувати — ую, уєш, недок., доскрома/дити, джу, диш, док., перех., діал. Доскрібати … Український тлумачний словник